Положение о внутренней системе обеспечения качестве образования

СХВАЛЕНО                                                                                                                              ЗАТВЕРДЖУЮ

на засіданні                                                                                                                       Директор школи    

педагогічної ради                                                                                                                             О.С.Курник             

протокол № 2                                                                                                                   27.12.2019р.  

від  27 грудня 2019р                                                                                                    

ПОЛОЖЕННЯ

 ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

  загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів с. Мариново

Березівського району одеської області

1.Загальні положення

          Головною метою освітньої діяльності закладу загальної середньої освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства.

         Досягти даної мети можна, забезпечивши високий рівень якості освіти. 

         Розкриваючи сутність внутрішньої системи забезпечення якості освіти, варто звернути увагу на співвідношення таких термінів як «якість освіти» та «якість освітньої діяльності».

       Закон України «Про освіту» визначає якість освіти як «відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг», а якість освітньої діяльності – як «рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг» (пункти 29, 30 частини 1 статті 1).

       Отже, якість освіти розглядається у нерозривній єдності якості процесу (діяльності) і якості результату. Якість освітнього процесу (діяльності) є невід’ємною складовою якості освіти, яка залежить від якості освітнього середовища, включає якісні і кількісні характеристики освітнього процесу, якість професійної компетентності викладачів, якість організаційно-управлінської компетентності.

    Запровадження внутрішньої системи забезпечення якості – стратегічне рішення школи, яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо її ефективного та сталого розвитку.

             Завдяки цьому можна  визначити:

• які у нас найкращі складові освітнього середовища, а що - потребує покращення;

• що в роботі педагогів заслуговує підтримки, а що – варто вдосконалити;

• чи справедливо заклад освіти оцінює навчальні здобутки учнів  і яким чином зробити це оцінювання ще більш ефективним;

• наскільки управлінські процеси закладу сприяють досягненню мети облаштуванню дружнього до дітей і ефективного шкільного життя та високої якості освіти.

           Ця інформація дозволить побачити переваги й «слабкі місця» в організації освітнього процесу, підкаже можливі шляхи підвищення якості освітньої діяльності, пройти цими шляхами і отримати якісний результат.

      1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в  школі         (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

      1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

- Стратегія – довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

 -   Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка).

-    Інструмент – засіб, спосіб для досягнення мети, результату внаслідок впливу, дії тощо.

-   Моніторинг якості освіти - система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

-      Дитиноцентризм – організація діяльності освітнього закладу у відповідності до здібностей, інтересів та потреб дітей.

 -     Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей .

- Академічна доброчесність - сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

        1.3. Колегіальним органом управління  який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

        1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в  школі  має такі  складові:

- стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;

- система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здо­бувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здо­бувачів освіти;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефектив­ного управління закладом освіти;

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середо­вища, універсального дизайну та розумного пристосування.

2. Зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти

 2.1.Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

 При розбудові внутрішньої системи забезпечення якості необхідно спиратися на такі принципи:

• 1. Дитиноцентризм. Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина.
• 2. Автономія закладу освіти, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку закладу освіти, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти.
• 3. Цілісність системи управління якістю. Усі компоненти діяльності закладу освіти взаємопов’я зані, це створює взаємозалежність між ними. Наприклад, якість освіти залежить від оптимального добору педагогічних кадрів, мотивуючого освітнього середовища, використання освітніх технологій, спрямованих на оволодіння ключовими компетентностями, сприятливої для творчої роботи психологічної атмосфери. Зниження якості хоча б одного названого компоненту знизить у цілому якість освіти.
• 4. Постійне вдосконалення. Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти – це постійний процес, за допомогою якого відбувається вдосконалення освітньої діяльності, підтримується дієвість закладу забезпечується відповідність змінам у освітній сфері, створюються нові можливості тощо.
• 5. Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у закладі освіти не є замкнутою, на неї безпосередньо впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.
• 6. Гнучкість і адаптивність. Система освітньої діяльності змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.
•  7. Публічність і відкритість - забезпечення публічності інформації про діяльність

закладу;

• 8. Академічна доброчесність - створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

        Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

 - якість освіти;

- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

 - якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

         Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти    в школі включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

 – контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

                Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:

• самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;

• контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;

• контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

                Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.

2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання.

3. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.

4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу

                       2.2. Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

 - оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 - контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

 - моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

                       2.3. Моніторинг якості освіти

 Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

                      Завдання моніторингу:

 - здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі;

 - створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;

 - аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання;

 - створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів;

 - прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

                      Предмет моніторингу

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

                   Об’єкти моніторингу

 Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що складається з  кількох рівнів:

- здобувач освіти;

- педагогічний працівник;

- батьки і громадськість та ін.

                   Суб’єкти моніторингу

 Суб’єктами моніторингу виступають:

•  керівник закладу освіти (директор);
•  заступники директора;
•  органи самоврядування (педагогічні працівники, здобувачі освіти та їх батьки);
•  засновник, органи, що здійснюють управління у сфері освіти, громадськість.

Кожний суб'єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання.

                  Форми та методи моніторингу:

      Основними формами моніторингу є:

      -    самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти,адміністрацією;

      - внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт;  перевірка  документації; опитування, анкетування; відвідування уроків, заходів; участь у  Всеукраїнських предметних олімпіадах, конкурсах, відвідування уроків, заходів).

                 Критерії моніторингу:

    - об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

    - систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

    - відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

    - надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

    - гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

                   Очікувані результати:

  -   отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти;

  - покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

                   Підсумки моніторингу:

-  підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

 - дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об'єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах;

 - за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

                   Показники опису та інструментів внутрішнього моніторингу якості освіти:

   1. Кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу.

   2. Контингент здобувачів освіти.

   3. Психолого-соціологічний моніторинг.

   4. Здобувачі освіти. Результати навчання.

   5. Педагогічна діяльність.

   6. Управління закладом освіти.

   7. Освітнє середовище.

   8. Медичний моніторинг.

   9. Моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності.

 10. Формування іміджу сучасного закладу освіти.

       Конкретизовані показники опису та інструментів моніторингу якості освіти наведені у додатку  № 2 цього Положення.

                      3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.

          Оцінювання результатів навчання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім    

передбачає врахування рівня досягнень учня.

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в школі включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про критерії оцінювання прозоре і зрозуміле для всіх учасників освітнього процесу.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:

• мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
• дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;
• заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;
• розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;
• використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

       Система оцінювання неможлива без інформування учнів про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

       Процес інформування і оприлюднення критеріїв потрібно розпочинати із критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених Міністерством освіти і науки України:

• Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у систе мі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011р. №329   (Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11)
• Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222/ Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/stru
• Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 року № 1009;

     При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель повинен мати розроблені критерії оціню- вання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму  школи, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організа- ційну форму проведення навчального заняття).

      Батьків і учнів треба інформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень, передусім – про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники, які впливають на тематичне оцінювання учнів тощо. З правилами і процедурами оцінювання треба ознайомлювати батьків і учнів на початку навчального року. Пам’ятати, що оцінка має стимулю- вати учнів до навчання, а не використовуватись для покарання.

        Основними функціями оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є:  

• контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
• навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня в проце- сі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
• стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
• виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосо- вувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

    При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість  предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
• глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
• гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
• системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
• міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Система оцінювання знань здобувачів освіти включає поточний, тематичний, семес- тровий, ДПА/ЗНО контроль знань та вмінь здобувачів освіти. 

Державна підсумкова атестація здобувачів освіти здійснюється відповідно до Положення про Державну підсумкову атестацію. Державна підсумкова атестація учнів – це форма контролю відповідності освітнього рівня випускників закладу загальної середньої освіти І, ІІ, ІІІ ступенів. 

   Атестація може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. 

   Показники: рівень успішності, кількість переможців всеукраїнських предметних олімпіад ІІ, ІІІ етапів, МАНу, творчих та інтелектуальних конкурсів, результативність працевлаштування випускників, рейтинг школи у районі.

    Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлю- ють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показни- ком оцінки в балах.

За результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів здійснювати: 

• порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету (курсу);
• аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання ;
•  порівняльний аналіз навчальних досягнень новоприбулих учнів із рівнем навчальних досягнень у попередніх закладах освіти ;
• порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів;
• порівняльний аналіз підсумкового оцінювання між класами на одній паралелі.

     Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

     Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомен- дацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)

      Формувальне оцінювання має на меті: 

• підтримати навчальний розвиток дітей;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; 
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; 
• аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; 
• мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
• виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок,  переконання у власних можливостях і здібностях.

      Навчальні досягнення здобувачів освіти 3-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

        Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

                       Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів

1 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються УСІ ПРЕДМЕТИ, в тому числі інваріантного складника.
Підсумкова перевірка в 1 класі включає лише підсумкові контрольні роботи в кінці навчального року, жодних тематичних перевірок (контрольних робіт).
 

2 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО можуть оцінюватися УСІ ПРЕДМЕТИ, але виключно за рішенням педагогічної ради навчального закладу;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, які для вивчення було обрано навчальним закладом;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються  предмети ІНВАРІАНТНОЇ складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».
 

ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство».
Підсумкова перевірка включає тільки тематичну перевірку.

3 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, що було для вивчення обрано навчальним закладом;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються  предмети ІНВАРІАНТНОЇ складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».
ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство».
Підсумкова перевірка включає тільки тематичну перевірку.

4 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, що було для вивчення обрано навчальним закладом;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються  предмети ІНВАРІАНТНОЇ  складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».
 

ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство».
Підсумкова перевірка включає тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи.
 

 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

(2-4 кл.)

Рівні навчальних досягнень: I. Початковий

1 бал - Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень.

2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії.

3 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення.

 Рівні навчальних досягнень: II. Середній

4 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.

5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять.

6 балів - Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя.

Рівні навчальних досягнень: III. Достатній

7 балів - Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.

8 балів - Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають з окремими неточностями.

9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).

Рівні навчальних досягнень: IV. Високий

10 балів - Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами.

11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях.

12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання.

      Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи (5-11кл.)

Рівні навчальних досягнень: I. Початковий

1 бал - Учні розрізняють об'єкти вивчення.

2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.

3 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання.

Рівні навчальних досягнень: II. Середній

4 бали - Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.

5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, правило.

6 балів - Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

Рівні навчальних досягнень: III. Достатній

7 балів - Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.

8 балів - Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності.

9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.

Рівні навчальних досягнень: IV. Високий

10 балів - Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення.

11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми.

12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

З метою формування відповідального ставлення до власних результатів в освітньому процесі у 8-11  класах тематичне оцінювання проводиться у формі письмових  заліків/ контрольних робіт.

        З метою неперервного відстеження результатів освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на    шкільному рівні, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.  

          Метою навчання є  сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентністного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. 

                       До ключових компетентностей належать:

1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8. навчання впродовж  життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10.  культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11.  підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

                  4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

            Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність основним робочим документом календарним (календарно-тематичний) планом.

Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання (комісії) КЗШ № 27.

Розроблюючи календарно-тематичні плани, враховуються:

• Державні стандарти загальної середньої освіти;
• навчальні програми предметів (курсів);
• модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою програмою);
• освітня програма школи.

Учителі можуть розробляти власні навчальні програми з предметів, курсів на основі Державних стандартів загальної середньої освіти чи за зразком модельної навчальної програми – самостійно, або об’єднавшись у професійні спільноти. Навчальні програми предметів або курсів розробляються з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з  освітніх галузей школи.

             Календарно-тематичний план, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою школи. Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти.

          Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт.  Форма ведення календарно-тематичного плану є довільною. У першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем. Календарно-тематичний план, крім тем уроків та дат їх проведення, опис наскрізних змістових ліній, визначення ключових компетентностей, які розвиваються на даному занятті, домашні завдання, інші компоненти на розсуд вчителя.

Календарно-тематичні плани розглядаються і погоджуються на засіданнях методичних об’єднань школи та заступником директора з навчальної роботи. У кінці навчального року вчителі самостійно аналізують виконання навчального плану з записом у класному журналі та засвідчують особистим підписом.

                                 Процес навчання не може спиратись лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. В                     вчителі мають вчити учнів умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично  

                       мислити.   Щоб досягти цієї мети, необхідно формувати ключові компетентності, простежувати у в                     викладанні предметів (курсів) наскрізні змістові лінії.

         Забезпечення компетентнісного підходу у викладанні предметів (курсів) та забезпечення розвитку наскрізних умінь учнів здійснювати через:

1. Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові. Реалізацію компетентнісного підходу  визначити також як основну науково-методичну проблему, над вирішенням якої працює заклад  та  вчителі у міжатестаційний період.
2. Планування роботи вчителя. У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.
3. Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями контрольних зрізів. Форми і методи роботи, які використовуються вчителем на заняттях, мають бути спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів. Доцільним використання контрольних зрізів знань, щоб отримати інформацію щодо оволодіння учнями ключовими компетентностями.  

Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

                               Індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. 

Індивідуальна освітня траєкторія може бути реалізована через індивідуальний навчальний план (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту).

Індивідуальна освітня траєкторія розробляється  для учнів, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);
• перебувають на дистанційній формі навчання;
• перебували на довготривалому лікуванні;
• потребують відповідного періоду адаптації;
• прибули з інших закладів освіти (наприклад, з вивченням мов національних меншин);
• випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;
• мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;
• мають особливі освітні потреби.

           Індивідуальну освітню траєкторію розробляти на різні терміни (навчальний рік, семестр або більш короткострокові періоди) з урахуванням наказів  Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8», Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466.

            Рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії приймається за заявою батьків або за рішенням педагогічної ради.

      Заява батьків необхідна для реалізації таких форм індивідуальної освітньої траєкторії:

• організація індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);
• організація дистанційної форми навчання тощо.

Для запровадження індивідуальної освітньої траєкторії, педагогічна рада схвалює план та затверджує наказом керівник закладу освіти. На підставі наказу розробляється індивідуальний навчальний план, який відповідає освітній програмі закладу освіти та Державним стандартам загальної середньої освіти.  

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;
• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;
• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;
• практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;
• завдання для самостійного опрацювання учнями;
• навчальні програми;
• календарно-тематичні плани;
• електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;
• інші інформаційні ресурси.

       Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй роботі, поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу (семінари, майстер-класи, засідання методичних об’єднань), на рівні району, міста, області. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів.

Оцінювання педагогічних працівників за цим критерієм може відбуватись шляхом вивчення створених освітніх ресурсів. Ця інформація може використовуватись при атестації вчителя, визначенні заходів морального та матеріального заохочення. Портфоліо із зібраним власним освітнім продуктом є своєрідним капіталом, який є основою професійного зростання та підвищення кваліфікації вчителя.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника  включає в себе атестацію та сертифікацію. 

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. 

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.   Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. 

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Успішна участь педагога в інноваційній діяльності є показником його високої кваліфікації. Результати цієї діяльності можна використовувати у процесі атестації педагогічного працівника. Результатом інноваційної роботи є звіт закладу освіти про результати дослідно-експериментальної роботи, виступи вчителів на конференціях і семінарах, оприлюднені публікації з тематики роботи.

              5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

      Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи.     

       Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів з метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.

      Управління процесом забезпечення якості освіти у школі забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

       Процедура управління процесом забезпечення якості освіти передбачає такі етапи:

   - ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

    - призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

    - навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

    - формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

     - формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

     - визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти; - розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

      - визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі; - удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

     Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні об’єднання (кафедри), педагогічна рада закладу освіти, директор (заступник директора з навчально-виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

   З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

▪ виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (заступник директора  з якості, координатор програм, керівник методоб’єднання);

 ▪ проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи з питань забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

▪ розширенні зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на розв’язанні  проблем управління якістю освіти.

     Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

   - наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

- оптимальність та дієвість управлінських рішень;

- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

 - формування навчального плану закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової;

 - підвищення рівня  відповідності  компетентностей здобувачів освіти вимогам державних стандартів освіти;

 - кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

  - наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

          6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

     Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповід- них ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

     Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

     Освітній процес здійснюється у 7 кабінетах, 1 майстерні,  11 класних кімнатах, спортзалі, спортмайданчику.

    Педагоги забезпечені навчальними  програмами  з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів.

    Забезпеченість освітнього процесу підручниками  становить 98,5 %.    

    Школа  має доступ до баз даних у режимі on-line шляхом використання програми «Курс: Школа», електронну пошту  [email protected].

          7. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

 У  школі  здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

    Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та система електронного документообігу.

     У закладі встановлена програма «КУРС: Школа».

      Для оптимізації процесів пошуку, передачі й обміну інформацією всередині закладу освіти функціонує локальна комп’ютерна мережа.

     При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки даних .

     Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

     У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

      - статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК;

      - інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

      - інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

      - інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

       Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації школу підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення, якою охоплено два поверхи шкільної будівлі.

    Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля у школі  функціонує офіційний сайт закладу https://bcschool5k.wixsite.com/mysite https://rbermarin.odessaedu.net/.

              8. Забезпечення публічності, відкритості  і прозорості про діяльність   школи. 

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту». В закладі освіти функціонує офіційний веб-сайт   https://rbermarin.odessaedu.net/

     На офіційному сайті розміщено:

• статут закладу освіти;
• ліцензії на провадження освітньої діяльності;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
• мова освітнього процесу;
• режим роботи, розклад занять;
• наявність вакантних посад;
• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
•  результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила прийому до закладу освіти;
• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
• організація гарячого харчування;
• методична та інноваційна робота

       Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про кошторис, надходження та використання всіх коштів: бюджетних, отриманих як благодійна або спонсорська допомога.

      Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.        Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

     З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

   9. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

      На даний час здобувачі освіти з особливими потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей  (стаття 20 Закону України «Про освіту») у школі відсутні. Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків відповідно до висновків ІРЦ шляхом організації інклюзивної та індивідуальної форми навчання.

       Школа за необхідності забезпечить  здобувача освіти з особливими освітніми потребами інклюзивним освітнім середовищем :

    - необхідними ресурсами освітнього процесу, відповідно до нормативних документів

    - умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.     

        Практичне впровадження інклюзивного середовища базуватиметься на принципах універсального дизайну та розумного пристосування.

        9.1. Принципи універсального дизайну та розумного пристосування.

Принцип «Гнучкість використання»

Гнучкість користування: шкільний освітній процес відповідає широкому спектру індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.

Принцип «Простота та інтуїтивність використання»

       Просте та зручне використання: навчальні матеріали прості та чіткі у використанні незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти; лабораторне обладнання та обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими елементами управління.

Принцип «Доступно викладена інформація»

Сприйняття інформації, попри сенсорні можливості користувачів: урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.

Принцип «Терпимість до помилок»

Припустимість помилок: здобувачі освіти повинні мати вдосталь часу, щоб надати відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір.

Принцип «Малі фізичні зусилля»

Низький рівень фізичних зусиль: двері, які легко відкривати здобувачам освіти з різними функціональними порушеннями; застосування ергономічних вимог/деталей (наприклад, дверні ручки, меблі).

Принцип «Наявність необхідного розміру, місця простору»

Дизайн має враховувати наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та мобільність користувача.

            9.2. Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами

    У закладі освіти створено умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

1. Теплі, затишні, ошатні класні кімнати.

2. Внутрішні туалети на першому поверсі.

3. Роздягальня в класній кімнаті.

4. Шкільна їдальня на першому поверсі.

5. Спортивна зала, майстерні з обробки дерева та металу, обслуговуючої праці на першому поверсі.

6. Освітній процес забезпечується навчальною, методичною літературою, дидактичним матеріалом, засобами навчання та розвитку, у тому числі й інтерактивними, інформаційно-комп’ютерними.

 7. Для якісного супроводу дітей   у штаті є посади   практичного психолога, соціального педагога.

                  10. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

      Система забезпечення академічної доброчесності функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».

                 Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
•  контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти; об’єктивне оцінювання результатів навчання.

       Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;
• самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;
• надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).

Порушенням академічної доброчесності в школі вважається:

- академічний плагіат;

 - фабрикація;

- списування;

- обман;

- хабарництво;

           - відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;

- необ’єктивне оцінювання;

- невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

Заходи,  спрямовані на дотримання академічної доброчесності:

 –  ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;

 – ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

 – проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

 – включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;

– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

     Виявлення порушень академічної доброчесності в школі здійснюється наступним чином:

Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти, має право звернутися з письмовою заявою до Комісії з питань академічної доброчесності та етики. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні комісії, яка ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодження з органом самоврядування здобувачів освіти).

     До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника.

    Термін повноважень Комісії – 1 рік.

    Комісія звітує про свою роботу раз на рік.

  Види відповідальності за порушення академічної доброчесності наведені у додатку № 3 до Положення.

     Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної  доброчесності, має наступні  права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

 - особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

Критерії

організації педагогічної ді­яльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної до­брочесності

Додаток № 2

Періодичність проведення моніторингу якості надання освітніх послуг

                            Обов’язкові компоненти бази даних моніторингових досліджень

• загальні відомості про навчальний заклад (вересень)
• матеріально-технічна база школи (вересень)
• кадрове забезпечення школи (вересень)
• контингент учнів (вересень)
• результативність навчально-виховного процесу (грудень, травень, червень)
• виховна робота (березень)
• методична робота, вдосконалення професійної майстерності вчителя (березень)
• стан здоров’я дітей (вересень, лютий)
• охорона життя та безпека життєдіяльності (листопад, квітень)
• робота шкільної бібліотеки (жовтень)
• організація гарячого харчування (вересень, січень)
• робота психологічної служби (грудень, травень)
• робота з батьками та громадськістю (вересень, грудень, травень)

Додаток 3

ВИДИ ВІДПОВІЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

 Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчинності визначають спеціальні закони та внутрішнє Положення закладу освіти.