ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                                         Директор закладу освіти 

                                                                                                          _____________О.С.Курник

                                                                                                           «27»  серпня  2021 р.

Освітня програма

Маринівського закладу загальної середньої освіти

Раухівської селищної ради

Березівського району Одеської області

на 2021-2022 навчальний рік

                             СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради закладу від 30.08.2021 протокол № 1

      Освітня програма  Маринівського закладу загальної середньої освіти Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області  розроблена на виконання Закону України «Про освіту»,  Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року    № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

        Назва закладу :  Маринівський заклад загальної середньої освіти Раухівської селищної ради  Березівського р-ну Одеської області

        Адреса закладу:  67333 Одеська область Березівський район с. Мариново, вул.. Центральна 82 «Г».                                                Email:  [email protected]

        Установчі документи:

1.  Статут, затверджений   рішенням сесії Раухівської селищної ради  ради  № 241 – УІІІ  від 14.07.2021 р. « Про зміну засновника, перейменування закладу освіти та затвердження статуту  Маринівського закладу загальної середньої освіти  у новій редакції».

2.  Свідоцтво про  державну  реєстрацію  юридичної  особи,  ідентифікаційний  код  № 24767404, від 25.11.1996р., основний вид діяльності за КВЕД-2010 – 85.31 «Загальна середня освіта».

3.  Ліцензія   на право надання освітніх послуг, пов’язаних з одержанням повної загальної середньої освіти. 

Головною метою закладу освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

        Головними завданнями закладу освіти  є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

-  виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

        Заклад  освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

               Засобом реалізації завдань закладу освіти  є освітня програма. Освітня програма визначає:

1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2. Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм;

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

4. Пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;

5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

     У відповідності до чинного законодавства Маринівський заклад  загальної середньої освіти здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

  –   початкова загальна середня освіта (1-4 класи)

  –   базова загальна середня освіта (5-9 класи)

  –   повна загальна середня освіта (10-11 класи)

Початкова освіта – це перший ступінь повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Базова загальна середня освіта - це другий ступінь повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою базової загальної середньої освіти  є формування ключових компетентностей,  визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти, що забезпечується інваріантною та варіативною складовою навчального плану, поглибленим вивченням окремих предметів за вибором учнів.

Повна загальна середня освіта – це третій ступінь  повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій.

 Метою повної загальної середньої  освіти є досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі  спрямовані на формування соціально активного, готового брати участь у вирішенні питань збереження довкілля, розвитку соціуму  відповідального члена громади і суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.       Досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти,  забезпечується профільним навчанням. Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

          Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

• вільне володіння державною мовою;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
• культурна компетентність;
• підприємливість та фінансова грамотність;
• інші компетентності, передбачені  Державним стандартом освіти.

      Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння вислов- лювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

      Реалізація  інтелектуальних, творчих, фізичних здібностей школярів здійснюється  через предмети за вибором, факультативи, гуртки, участь у проектах.

               Навчальний план та його обґрунтування.

      В наступному навчальному  році   діятимуть 2 державні стандарти,  а не 3, як минулого року: Державний стандарт початкової освіти  й Державний стандарт для 5–11 класів.  

        Робочий навчальний план 1-11 класів на 2021/2022 навчальний рік розроблено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р.  №87 «Про затвердження   Державного стандарту початкової освіти», Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 538 від 07.08.2013),  Наказу МОН України № 405 від 20.04.2018 р.  "Про затвердження типової освітньої програми  закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»,  Наказу МОН України №408 від 20.04.2018р.  "Про затвердження типової  освітньої програми  закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» , інших наказів Міністерства освіти і науки України, а саме:

           Для учнів 1-4-х класів відповідно до Типової освітньої програми НУШ, затвердженої наказом  № 268 від 21.03.2018року.   

         Навчальні плани  для 5-9-х класів – розроблені за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України № 405 від  20.04.2018 року.   

         Навчальні плани   для 10 – 11  класу –  розроблені за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України № 408 від  20.04.2018 року.    

         Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом  також забезпечується вибірково-обов'язковими предметами ("Інформатика", "Технології", "Мистецтво"),  що вивчаються на рівні стандарту.  Із запропонованого  переліку  учні  обрали два предмети в 10 класі  ("Технології"  та  "Інформатика"),  тому години, передбачені на вибірково - обов'язкові предмети,  поділені між двома обраними предметами.

        Враховуючи  матеріальну базу кабінетів школи, потреби учнів, фахову підготовку педагогічних кадрів, побажання батьків,  у старшій школі навчання організовується за ­­­ історичним  профілем.

                                               Порядок вивчення окремих предметів.

         Робочий навчальний план закладу освіти включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на вивчення навчальних предметів інваріантної складової (факультативів).

         Години фізичної культури в 1-11-х  класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.         

         Години навчальних предметів  інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану, що позначені дробовим числом (0,5; 1,5; 2,5; 3,5), викладатимуться упродовж навчального року шляхом чергування: ціла частина – щотижнево, дробова (0,5 години) – по 1 годині через тиждень.  

        Інваріантна складова навчального плану реалізована у робочому навчальному плані у повному обсязі.

         Години варіативної складової навчального плану передбачено  на  збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової; 

                                                    Структура навчального року

        Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначено  педагогічною радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуван- ням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо.

      Освітній процес у закладі організовується в межах навчального року, що розпочинається в День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року: 

      720 навчальних годин – у початковій школі (1 – 4 класи),

      890 навчальних годин – у гімназії (5 – 9 класи),

    1110 навчальних годин – у ліцеї (10 – 12 класи)

(з урахуванням навчальної практики, підсумкового оцінювання та державної підсумкової атестації навчальних досягнень учнів).

       Навчальний рік ділиться на семестри:

                  І семестр                                з 01 вересня 2021р  по 30 грудня 2021р

                 ІІ семестр                                з 24 січня 2022р    по   31 травня 2022р

       Тривалість канікул: (не менше 30 календарних днів)

             зимові :      31.12.21р  -  22.01.22р;

             весняні :     21.03.22р  -  26.03.22р; 

                   літні:           з дня закінчення навчального року по 31 серпня 2022 р.

          Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602,  форму та терміни проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, буде затверджено додатково.  

Вручення документів про освіту планується провести   до 1 липня 2022 року.

      Навчальні екскурсії та практика учнів організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів».          

      Навчальні екскурсії проводяться для учнів 1-4-х класів протягом 4 днів тривалістю не більше 3 академічних годин на день, навчальна практика та екскурсії  для учнів 5-8-х і 10-х класів проводяться протягом 10 днів: у 5-6-х класах – по 3 академічні години на день, у 7-8-х класах – по 4 академічні години, у 10-х класах – по 5 академічних годин на день і державної підсумкової атестації випускників початкової, основної   і старшої  школи.     

Доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій  буде визначено  за рішенням педагогічної ради школи.  

                                                            Режим  робочого тижня  школи

         Заклад освіти  працює за п’ятиденним робочим  тижнем,  в одну зміну. Уроки розпочинаються  з  8.30 годин, закінчуються о 14.45 год.

         Тривалість уроків у школі  становить: у 1-х класах – 35 хвилин, у  2-4-х класах  –  40 хвилин,  у  5-11-х – 45 хвилин. Різниця в часі навчальних годин 1-4-х  класів обов'язково обліковується і компенсується проведенням додаткових, індивідуальних занять та консультацій з учнями.

         Тривалість перерв між уроками відповідає державним стандартам і нормам утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. Між уроками робляться перерви по 10 хв.;  1-ша велика перерва після другого уроку,  2-га велика перерва - після третього уроку  і їх тривалість становить 20 хвилин кожна.

         Заклад освіти  самостійно приймає рішення щодо запровадження карантину, припи- нення чи продовження навчального процесу з поважних причин,  надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації  (зовнішнього незалежного оцінювання, якщо вони проводяться під час навчального процесу), визначають дати проведення свята «Останній дзвінок» та вручення документів про освіту. З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов    структура навчального року,  та режим роботи закладу освіти  можуть змінюватись.

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації   початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. 

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах кожного предмету зокрема.

                      Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією программою.

        Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

        Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.  Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

       Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

       Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

 Навчальний план

               Маринівського закладу загальної середньої освіти

                                                                     з українською мовою навчання  на 2021-2022 н.р.                                                                                                      

                                                                                                                                         Наказ МОН України № 268

                                                                                                                  від 21.03.2018

                                                                                                                             (таблиця 1)

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

 Очікувані результати навчання здобувачів освіти

         Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типови- ми освітніми програмами.

         Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програ- мах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» , спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

        Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпред- метних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для система- тизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.  

Форми організації освітнього процесу

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
• Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Базова та повна загальна середня освіта

Повноцінність базової  та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає школа за батьківські кошти.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи.

Навчальними планами старшої школи реалізуються через  освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Години варіативної складової розподіляються на:

• упровадження курсів за вибором;
• факультативи, індивідуальні та групові заняття.

Опис та інструменти системи

внутрішнього забезпечення якості освіти закладу освіти

 Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності відповідає профілю, маємо високого рівня педагогів природничих предметів ;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності згідно Положення про кабінети забезпечення здійснено лише природничих кабінетів;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) плануємо відповідно графіка внутрішкільного контролю та моніторинг по семестрового бала.

                     Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти закладу освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи методичних об’єднань, педагогічні ради та психолого-педагогічні семінари;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти запланований у планах роботи психолога та соціального педагога;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи (кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та успіхи).

                Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Навчальний план

Маринівського  закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня   
з  українською мовою навчання  на 2021-2022 н.р.

                                                                                            Наказ МОН України від 20.04.2018 № 405

                                                    (таблиця 1)

*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Навчальний план

 Маринівського  закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня

 з  українською мовою навчання  на 2021-2022 н.р.

                                                                             Наказ МОН України від 20.04.2018 № 408                                                    

  (таблиця 2)

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

• «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
• «Громадянська відповідальність»,
• «Здоров’я і безпека»,
• «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних  компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються предметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

                 Особливості організації освітнього процесу  В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Освітній процес організовується  відповідно до освітньої програми.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб;

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• урок формування компетентностей;
•  урок  розвитку компетентностей;
• урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• урок корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

          Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

          Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

• подолання інертності мислення,
• перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

          Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

          Принципи партнерства застосовуємо:

• повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

 • діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

          Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

          Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

          Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

          Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:

 • відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;

 • активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;

• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;

 • відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;

 • виховання вільної незалежної особистості;

• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;

 • впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

           Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

      На початку 2021/2022 навчального року організовується  проведення  вхідного оцінювання учнів з метою діагностування рівня їх навчальних досягнень за попередній рік та планування подальшої роботи із систематизації, узагальнення та закріплення навчального матеріалу, що вивчався дистанційно.

                            Показники  реалізації освітньої програми ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

          Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є подальше впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм. Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей  в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та  формувального оцінювання.

          Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо - розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно - фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

 • підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

 • інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

            Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

       Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-якість проведення навчальних занять;

-моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

                            Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

         Освітня програма   передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

         На основі освітньої програми заклад  складає та затверджує річний навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

                                                     Перелік навчальних програм

1 клас

2 клас

3 клас

4 клас

5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

10 -11 класи

                                                                 Директор закладу освіти                               О.С.Курник