Шановні батьки !

06.02.2018 р.  був виданий  наказ по школі

«Про правила користування мобільними телефонами та старт-годинниками під час навчального процесу».

Просимо Вас провести бесіду з дитиною для чого потрібен телефон!

Телефон – це засіб для зв’язку та контролю з боку батьків.

Ігри на телефоні, прослуховування музики, користування Інтернетом, фотографування під час уроків, виховних годин та самопідготовки може призвести до погіршення якості знань учнів!

Дякуємо за розуміння!

Поради батькам першокласника

Порада перша:

    Найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це ваша увага.
    Вислуховуйте її розповіді про школу, ставте уточнюючі питання. І пам’ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи дочки може виявитися подією, що хвилює весь день!

    Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов’язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з вчителькою, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтеся з нею біля дверей школи.
 

 Порада друга:

     Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації. Для першокласника вчителька стає одним з найголовніших дорослих у житті. У перші місяці в школі вчителька закриває собою маму і тата. Мудрим вчинком треба підтримати цю «закоханість» дитини і не ревнувати. Співробітничайте з вчителями вашої дитини, пропонуйте допомогу, проявляйте активність. У класі з активними батьками, як помічено, тісніші і кращі стосунки між дітьми, цікавіше життя, більше свят.
     Дуже шкідливі негативні чи нешанобливі вислови про школу і вчителів «у сімейному колі», це значно ускладнить дитині адаптаційний період, підірве спокій дитини і впевненість в турботі і згоді між важливими для неї дорослими людьми.

Порада третя:

     Ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині. Побачивши батьків спокійними і впевненими, дитина відчує, що боятися школи просто не потрібно.

      Мудре відношення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини.

      Шкільні успіхи, безумовно, важливі. Але це не все життя вашої дитини.
      Шкільна оцінка - показник знань дитини з даної теми даного предмету на даний момент. Ніякого відношення до особи дитини це не має. Хваліть дитину за її шкільні успіхи. І пам’ятайте, ніяка кількість «оцінок» не може бути важливішою за щастя вашої дитини
 

Порада четверта:

     Допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і відчувати себе впевнено.
    Особливо ваша допомога знадобиться, якщо дитина не ходила в дитячий сад. В цьому випадку вона не звикла до того, що увага дорослих розподіляється відразу між декількома дітьми. Хваліть дитину за товариськість, радійте вголос її новим шкільним знайомствам. Поговоріть з нею про правила спілкування зі своїми ровесниками, допоможіть стати вашій дитині цікавою іншим.
     Упевнений в собі, товариський малюк адаптується до будь-якої ситуації швидше і спокійніше.

Порада п'ята:

     Допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя.
     Дитина звикає до школи не тільки психологічно, але і фізично. Багато дітей в першому класі вперше стикаються з необхідністю вставати в один і той же час зранку.
     Впродовж 3-6 годин шкільного дня дитина активно вчиться. У шість-сім років таке навантаження дорівнює напруженому робочому дню дорослої людини.
     З початком шкільного навчання різко збільшується навантаження на нервову систему, хребет, зір, слух дитини.
     Якщо до цього ви не дотримувалися режиму дня, то постарайтеся м’яко ввести його. Ваша дочка чи син потребує регулярного, тривалого сну. Допоможіть школяру навчитися засинати в один і той же час.
    Не примушуйте дитини відразу сідати за уроки.
Дитині потрібний час, щоб відпочити. Це корисно і для самого процесу навчання. Мозок використовує час відпочинку, щоб «укласти нові знання на потрібні полички». Дитині, як і нам, після робочого дня потрібно трошки тиші і відпочинку. 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО...  

ВИ ХОЧЕТЕ, ЩОБ ВАША ДИТИНА ХОДИЛА ДО ШКОЛИ З ЗАДОВОЛЕННЯМ? ЗВИЧАЙНО, ЦЕ ЗАЛЕЖИТЬ НЕ ТІЛЬКИ ВІД СІМ'Ї, АЛЕ ДЕЩО МОЖУТЬ І БАТЬКИ

      1. Слідкуйте за тим, щоб ваша дитина вчасно лягала спати. Дитина, яка не виспалася, дуже сумне видовище на           уроці.

      2. Не говоріть погано про школу, не критикуйте вчителів у присутності дитини.

3. Якщо у сина чи доньки в школі конфлікт, постарайтесь усунути його, не обговорюючи усі подробиці з дітьми.

4. Хай дитина бачить, що ви з цікавістю ставитесь до завдань, які вона одержує, до книг, які вона приносить

зі школи.

5. Читайте самі, і хай бачить, що вільний час мама і тато проводять не лише біля телевізора.

6. Вчіть дитину висловлювати свої думки письмово: обмінюйтесь з нею записками, пишіть разом листи.

Якщо син чи донька розповідають вам про подію, яка склала на них враження - запропонуйте їм записати

цю розповідь, а ввечері прочитати всім членам сім'ї.

7.Беріть участь у житті класі та школи. Дитині приємно, якщо її школа стане часткою вашого життя.

8.В школі дитина може зіткнутися з дуже критичним ставленням до себе. І не все завжди буде

виходити. Допоможіть дитині не втратити віру в себе.

Що треба зробити щоб діти поводилися добре?

1. Ваша поведінка є прикладом для дитини.

2. Навчіться змінювати ситуацію, а не дитину. 
Тримайте цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, щоб потім не карати дітей за їхню природну цікавість.

3. Висловлюйте свої бажання позитивно. 
Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко.

4. Висувайте реальні вимоги. 
Завжди запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є гарним, та нереальним варіантом — думайте про компроміс. У чому ви можете поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що ви хочете?
Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги.

5. Обирайте виховання без побиття та крику. 
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам’ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. 
Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.

6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. 
Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.

7. Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина. 
Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

Пам’ятайте:Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.

Поради батькам

щодо створення здорового сімейного мікроклімату

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Духовний вплив батьківського дому на формування особистості дитини здійснюється завдяки щирій материнській ласці, небагатослівній любові батька, домашньому теплу, затишку, захисту, сімейній злагоді. Особливу роль у сімейному вихованні відіграє загальний психологічний мікроклімат, настрій, уклад, який панує в родині. Як його створити?

Ось декілька порад:

1. ПРИЙМАЙТЕ ДИТИНУ ТАКОЮ, ЯКА ВОНА Є. Природа створює дитину досить складно, перемішуючи у спадкових генах якості не тільки прямих батьків, а й сотні її предків. Через це в одній сім’ї народжуються різні за здоров’ям, розумом, красою діти. І тільки діяльна батьківська любов допоможе одним розвинути свою красу, розум, здоров’я, а іншим – скоректувати свої природні недоліки та перетворити їх на гідність.
2. НЕ ПРИЙМАЙТЕ РІШЕННЯ ПООДИНЦІ. Приймати рішення треба при спільній домовленості обох батьків. Коли діти стали школярами, їх теж треба включати в обговорення сімейних справ.
3. ВЛАСНА ПОВЕДІНКА БАТЬКІВ - головний фактор у вихованні дітей. Особистий приклад батьків – найкращий спосіб пояснення. Найкраще виховання дітей – це самовиховання батьків.
4. НЕ БІЙТЕСЯ З ЛАСКОЮ СТАВИТИСЬ ДО ДИТИНИ. Якщо дитина не відчуває належної ласки, вона нервує,грубить, не знаходить собі місця. Дитина очікує добрих слів від батьків. Будьте щедрі на ласку.
5. НЕ ДОПУСКАЙТЕ НАДМІРНОСТІ В ПОДАРУНКАХ ДІТЯМ. Це привчає їх до утриманських настроїв. Небажання навчатись приходить до тих, хто в дитинстві одержав максимум споживчого щастя.
6. НІКОЛИ НЕ КАРАЙТЕ ІЗ ПРИМХИ. Безперервно втручатися в життя дитини небезпечно, бо це призводить до того, що вона не відрізнятиме дріб’язкового від серйозного. Дитина сама мусить відчути гіркоту помилки та чуття провини за вчинок при довірливій розмові з батьками. Не можна тривалий час залишати дитину у стані образи. Запам’ятайте золоте правило: за конфліктом повинна йти радість.
7. НЕ БІЙТЕСЯ КОНФЛІКТУВАТИ З ДІТЬМИ. Не може бути виховання без конфліктів. Конфлікт – це співставлення поглядів, смаків,бажань, уявлень. Конфлікт – це завжди перегляд чогось, необхідність оновлення, у спілкуванні народжується істина.
8. ТРИМАЙТЕ ДВЕРІ ВАШОГО ДОМУ ВІДКРИТИМИ для друзів дитини. Допоможіть їй самій їх вибрати. Тоді дитина не буде нічого приховувати від батьків.
9. ДОВІРЯЙТЕ ДІТЯМ ВИКОНУВАТИ ЯКУСЬ РОБОТУ, краще, якщо це буде постійне доручення.
10. ДИТИНА ПОВИННА БУТИ ЧЛЕНОМ СІМ’Ї,А НЕ ЇЇ ЦЕНТРОМ, бо виросте егоїст із завищеною самооцінкою, котрий не буде турбуватися про своїх батьків. Дотримуйтесь основного закону сім’ї: усі турбуються про кожного члена сім’ї й кожний турбується про всю сім’ю.

Десять заповідей для батьків:

• Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.

• Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.

• Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

• Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.

• Не принижуй!

• Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини - це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

• Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.

• Дитина - це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не "наша", "своя" дитина, а душа, дана на збереження.

• Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби їй того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.

• Люби свою дитину всякою - не дуже талановитою, невезучою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина - це свято, яке поки що з тобою. Пам'ятайте: • Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.

• Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності. • Якщо дитину висміють - вона стане замкнутою.

• Якщо дитина зростає у докорах - формується почуття провини. • Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.

• Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною. • Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.

• Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.

• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.

• Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Рівень вихованості дитини залежить від родинного виховання. Нехай воно принесе вам завтрашню радість і щастя.

Чому так відбувається, що сучасні діти вчаться швидше друкувати, ніж писати від руки, користуватися калькулятором, замість того, щоб порахувати в умі, і малювати мишкою, а не звичайними олівцями? Якщо нашим батькам потрібні дні, а то й тижні на те, щоб освоїтися з новим телефоном, дитина в ньому розбереться за лічені хвилини. Що хорошого і що поганого в сучасних гаджетах для дітей, давайте спробуємо розібратися.

Що хорошого?

Навчання. На сьогоднішній день існує величезна кількість різних мобільних додатків, які вчать дітей читати, рахувати, малювати і т.д. Малюки набагато швидше запам'ятовують нову інформацію, коли це підноситься у вигляді гри. Розвиток. У вік комп'ютерних технологій без вільного поводження з технікою просто нікуди. І чим простіше для вашого малюка буде це спілкування, тим легше йому потім буде вчитися в школі. Тим більше, що деякі активні ігри сприяють розвитку уваги, зосередженості і дрібної моторики пальців. Розвага. Пробка на дорозі, поїздка в поїзді або автобусі – серйозне випробування для дитини. Просидіти довгий час, нічим не займаючись – складне завдання навіть для дорослого. У таких ситуаціях весело скоротати час вам з дитиною допоможуть звичні гаджети. Нагорода. Ігри також можна використовувати і у виховних цілях. Наприклад, домовтеся зі своїм чадом, що якщо всі уроки будуть зроблені вчасно, тоді як нагороду можна пограти в улюблену гру годинку перед сном. Іноді такі домовленості стають чудовою мотивацією для дитини краще вчитися і добре поводитися.

Що поганого?

Фізичне здоров'я. Часто діти занурюються в ігри з головою. Захопившись, дитина починає моргати в 3 рази рідше, ніж завжди, що в свою чергу викликає пересихання очного яблука і може привести до проблем із зором. Але це – не єдина проблема. Через тривале перебування в нерухомій позі: - Утруднюється дихання, що може призвести до необґрунтованих нападів кашлю; - Викликає перенапруження в тілі, особливо в руках, що погіршує координацію, і в шиї, що погіршує кровообіг і може призвести до кисневого голодування мозку. Фантазія. Якщо в наш час для того, щоб пограти, потрібно було спочатку придумати у що грати, потім продумати сюжет, інвентар і декорації, а також придумати кожному гравцеві персонажа, то сьогодні дитині достатньо просто натиснути кнопочку і світ ігор відкритий перед нею. Від цього дуже сильно страждає фантазія і розвиток образного мислення. Залежність. Багато дітей настільки захоплюються віртуальними іграми, що процес розставання з ними стає справжньою проблемою. Щоб уникнути такої ситуації, потрібно відразу з дитиною обумовити всі умови гри і суворо стежити за процесом.

Для того , щоб гаджети та ігри приносили виключно користь, їх потрібно використовувати грамотно. Комбінуючи віртуальні ігри з живим спілкуванням у колі сім'ї, активним відпочинком з однолітками та розвиваючими настільними або рольовими іграми, ваша дитина отримає повноцінний різнобічний розвиток.

«Не хочу до школи!..»

Дитина не хоче йти до школи, готова придумати сто причин, аби хоча б день посидіти вдома? А часом і майбутній першокласник із сумом в очах вимовляє несподіване «ні» на запитання: «Чи хочеш ти до школи?». Така ситуація стала вже майже типовою. Задумайтесь самі: навчальні програми перевантажені, кожного року відбуваються якісь зміни, реформи проводять заледве не кожного семестру, з’являються нові складні предмети, збільшується кількість уроків і т.п. Як батьки можуть допомогти своїй дитині подолати страх перед школою, вселити впевненість у своїх силах і віру в те, що все вийде? 
Як навчити школяра правильно розприділяти свій час і все встигати? Часто страх перед школою, невпевненість в собі і своїх силах прищеплюють саме батьки школяра. Ви маєте розуміти, що постійна критика (за найменший огріх у письмовій роботі, неправильно прочитане речення, низьку оцінку) – ні до чого доброго не приведе. Дитина боїться не виправдвти батьківських очікувань, постійно перебуває у напруженні і від цього рівень успішності ще більше знижується.
Було б непогано помічати і успіхи, які, звісно, також є у Вашої дитини! Підбадьорте, похваліть: «В тебе сьогодні вийшло вже краще ніж вчора!». Це заохотить, додасть впевненості у свої силах. Часто діти не вміють правильно розподілити свій час, не встигають виконати усі завдання, через це втомлюються і опускають руки. Допоможіть дитині у цьому. Виробіть чіткий режим. Нехай розумова праця чергується з фізичною (наприклад, попросіть дитину прибрати в своїй кімнаті), і не забувайте про відпочинок і гру. Можна навіть повісити складений розпорядок на стіні у дитячій кімнаті. 
Коли дитина виконує домашнє завдання, постарайтеся бути поруч, але не «загрозливо стояти над головою», строго засуджуючи за кожну помилку, а просто бути «в зоні досяжності», аби при потребі дитина могла звернутися до Вас за допомогою, порадою, підказкою. Так Ви будете мати змогу контролювати процес, слідкувати аби дитина не відволікалася, допоможете ефективно справитися з завданням. Не використовуйте образливих слів, характеризуючи успіхи дитини. Замість: «Нечепура! Подивись, скільки помилок, як неакуратно ти пишеш в зошиті» скажіть, наприклад: «Ти сьогодні, мабуть, не дуже старався, вийшло неохайно. Думаю, завтра ти краще старатимешся!». Не порівнюйте успіхи дитини з успіхами її брата (сестри), однокласників чи знайомих. Тут навіть зайвим буде говорити про наслідки, не важко здогадатися, до чого це призведе. І на останок: не вимагайте від дитини неможливого. Сьогоднішньому школяреві й так не легко живеться =) Ви, звісно, хочете для своїх дітей найкращого, дбаєте про їхнє майбутнє, освіту. Але часом батьки перегинають палку, записуючи школяра одночасно на курси французької, гімнастику, у музичну студію і т.п. Не можливо встигати все, то, може, краще робити менше справ, але більш якісно?

1. Педагогічні поради батькам щодо морально-етичного виховання в сім’ї

2. Вчимося робити уроки

3. Як розвинути пам'ять дитини

4. Труднощі переходу дітей початкової школи у п'ятий клас, їх адаптація

5. Тест: "Чи гарні Ви батьки?"

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Незабаром канікули. У наших дітей буде багато вільного часу. На жаль, він не проходить без прикрих випадків. Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків.

Педагогічний колектив занепокоєний тим, що в останній час, з настанням тепла, збільшилася кількість травмування дітей у позаурочний час та вдома. Школярі проявляють особисту необережність, неуважність під час гри, їзди на велосипеді, просто коли залишаються вдома.

Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Створіть удома безпечне середовище для Вашої дитини. Виховуйте у них навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками, транспортом, у спілкуванні один з одним. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!